Все комментарии СОБИРАЕМ ВСЕ - ВЫДЕЛЯЕМ ГЛАВНОЕ Все комментарии

Чому імперський шовінізм став національною рисою росіян

13 октября 2017 г.
Чому імперський шовінізм став національною рисою росіян
Мінські домовленості передбачали проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Вони мали відбутися після припинення вогню, обміну заручниками, відновлення контролю над кордоном та інших умов. Пройти вони мали за українським законодавством і стати завершальним етапом мирного врегулювання, який дасть можливість Донбасу бути почутим та мати відчутну культурну та економічну автономію. Проблема була в тому, що мир за визначенням не може бути потрібен терористам. І, як дзиґа, не падає поки крутиться, так і терористичні режими можуть триматися допоки йде війна, на яку можна списувати все і під приводом якої можна проводити репресії та утиски. Тому припинення вогню не було. І поки в Донецькому аеропорті, Дебальцевому, Щасті, під Маріуполем та в багатьох інших точках бої ставали усе жорстокішими, терористи організовували свої фейкові вибори. Псевдопарламенти "ЛНР " і "ДНР ", які було обрано незрозуміло як, прийняли свої закони про вибори. А якщо бути точним – просто скопіювали російські. У окупованому Луганську й околицях мали обрати 50 депутатів, у Донецьку – 100 з мандатом на 4 роки. Крім того, мали пройти вибори голів псевдодержав. Це було таке ж грубе порушення мінських протоколів, як і стрільба ракетами “Смерч” по Краматорську через кілька місяців. Ці вибори будуть такими ж фейковими, як і референдум за півроку до того. Щоб спонукати людей прийти, на дільницях у Луганську роздавали так звані соціальні карти, які давали право на 50% знижку на проїзд у міському транспорті, безкоштовне медичне обслуговування та 5% знижку на продукти в захоплених і перейменованих супермаркетах АТБ. Я не буду гаяти ваш час на механіку підтасовування та махінацій, з якими вибори відбулися. Зрозуміло, що на них не було спостерігачів, і визнали їх лише інші фейкові держави. Тут достатньо буде привести лише один красномовний факт: у окупованому Донецьку було дозволено голосування через Інтернет. Так, вам не почулося, голосування за голову типу держави та парламент нагадувало голосування за петиції на сайті Київради, або перегони в рейтингу блогерів України. В Україні часто лунає гасло про те що “Злочинна влада зливає патріотів”. Останнім часом це гасло можна почути здебільшого як іронію. Але на Донбасі місцевих патріотів зливали уже по-справжньому. Захарченко та Плотницький зроблять усе, щоб інші й популярніші в народі терористи не потрапили в бюлетень. Ось так, наприклад, не пускали на реєстрацію документів сепаратиста з позивним “Бетмен”, який теоретично міг скласти конкуренцію Плотницькому. У так звану народну раду "ДНР" хотіли потрапити 6 політичних утворень. Але терористична ЦВК пропустило лише 2. Я думаю, що воно могло б обмежитись і однією партією, але потрібна була хоч якась ілюзія вибору. Тому обирати людям довелося між партією Захарченка та Пушиліна “Донецька республіка” та утворенням під назвою “Вільний Донбас”. Всім іншим у реєстрації було відмовлено. Партії "Новоросія", яку очолював Губарев, відмовили на підставі того, що на її установчій конференції був відсутній представник. Також відмовили комуністичній партії «ДНР», громадському руху "Оплот" та політичному блоку "Єдина Росія". З семи претендентів на посаду голови так званої "ЦВК ДНР" пропустила лиш трьох. Подібна ситуація була і в Луганську. Якщо не заглиблюватись в аналіз і пояснити просто – у партії Плотницького та Захарченка нагнали людей, використовуючи уже накатаний "Партією регіонів" адміністративний ресурс, і підказали, як треба голосувати. Фактичним очільникам Донбасу потрібно було імітувати плебісцит і на ньому закріпити свою владу. Вони це зробили. У принципі, і так відомо хто реально призначав голів фейкових республік. І це точно не було їхнє населення. Я уже казав вам про існування фейкової "ЦВК ДНР". У свій час його очолював Роман Лягін. Після того, як він не погодився виконувати прямі вказівки, до нього застосували тортури і примусили написати передсмертну записку в обмін на безпеку сім’ї та легку смерть. Потім його все ж відпустили. Зараз він живе у Росії і веде доволі цікавий фейсбук. За його словами, призначення керівної еліти фейкових республік було роботою помічника президента Росії Владислава Суркова. Передвиборча програма партій та кандидатів не відрізнялась креативністю. Пенсії та зарплати були головним передвиборчим гаслом нинішнього голови так званої "ДНР". Що з цього вийшло, ви можете подивитись на донецькому сайті пошуку роботи: Працівники заводів отримують близько 10000 рублів. Так-так. Не гривень, а саме рублів. Учителі та медики отримують удвічі менше за нашу мінімалку. Донецька ж мінімалка складає 2600 рублів. І не забувайте, що купівельна спроможність цих грошей значно нижча, оскільки на окуповані території не прийшли російські пенсії та зарплати. А от російські ціни уже там. Таким був цей тиждень рівно три роки тому. Але окрім старту передвиборчих перегонів на окупованій території і призначення Степана Полторака міністром оборони відбулась іще одна важлива подія. Важлива з психологічної точки зору. Оскільки багато українців вірили, що в Росії існує опозиція, яка не розділяє шовіністичних поглядів влади. Багато хто сподівався, що в Росії є політики, які здатні принаймні комунікувати адекватну позицію щодо Донбасу та Криму. Олексій Навальний ще раз показав, що імперський шовінізм став національною рисою росіян, і навіть якщо колись там відбудеться зміна влади, нам не варто на щось сподіватися окрім себе. Окрім себе і своєї армії. Тому не забудьте їй сьогодні допомогти. +Відео