Все комментарии СОБИРАЕМ ВСЕ - ВЫДЕЛЯЕМ ГЛАВНОЕ Все комментарии

"Турок – не козак": чого чекати Україні від "суперпрезидента" Ердогана?

21 апреля 2017 г.
"Турок – не козак": чого чекати Україні від "суперпрезидента" Ердогана?
Не так давно ми писали про те, як президенти України використовували (чи намагалися використати) зміни до Конституції для посилення своєї влади. Приклад Реджепа Тайїпа Ердогана може напоумити їх задіяти для конституційних змін ще й механізм референдуму. Втім, в нашій історії це було ще до Ердогана – у 2000-му Леонід Кучма організував плебісцит для перелицьовування Конституції. Щоправда, його результати так і не були імплементовані. В кожному разі, Реджеп-бей показав поганий приклад для країн, де демократія ще юна і характер правителів нею не загартований. Але це не головний наслідок тих змін, котрі несе "суперпрезидентство" Ердогана. "Троянський кінь" на березі Босфору Референдум у Туреччині був, безумовно, в центрі уваги світових ЗМІ протягом поточного тижня. Місцеве англомовне видання Anadolu Agency нагадує, якими є основні результати проведеного референдуму. Президент отримає більш широкі повноваження плюс право зберігати зв'язки з партією, котра його висунула, пише "АА", а посаду прем'єра буде скасовано. Число членів парламенту зросте до 600 осіб, а віковий ценз для бажаючих балотуватися буде знижено з 25 до 18 років. Одночасні парламентські та президентські вибори відбудуться в листопаді 2019 року, при цьому наступні пройдуть вже за п'ять років, а не за чотири. Президент Туреччини, відпрацювавши одну каденцію, матиме право балотуватися й на наступну. Передбачається, що і в 2019-му, і в 2024-му главою держави знову стане Ердоган. А це означає, що турецький лідер законсервував свою владу на цілих 12 років. І це ще не кінець історії. Очільник країни отримує право одноосібно формувати уряд. А ще – видавати укази, котрі матимуть силу законів. Також посилюється вплив президента на судову гілку влади і на прокуратуру. Що ж стосується армії, то її вага – навпаки – применшується через ліквідацію двох військових судів. Західні медіа сприйняли подібні новації вкрай негативно. Президент Туреччини оголосив про перемогу на референдумі щодо нової конституції, яка зробить його правління потужнішим і потенційно пролонгує це правління на багато років вперед. Результат референдуму, який опозиція називає шахрайським, обіцяє перетворити Туреччину на менш демократичну і більш розділену та більш релігійну країну, ніж будь-коли, – зауважує американський телеканал CNN. "Ердоган, харизматичний, авторитарний популіст з ісламізацією на порядку денному, став центром глибоких розбіжностей, котрі референдум зробить ще більш запеклими та дестабілізуючими, – продовжує CNN. – Ердоган не є лідером, здатним примирювати. Замість цього він править, розпалюючи ідеологічні та соціальні розбіжності. Він відповів на виклики, навіть мирні та демократичні, роздробленням опозиції. І скористався з кожної нагоди щоб зміцнити свою владу". CNN нагадує, що півкраїни (48,7% – "24") сказало на референдумі "ні", а це означає, що "Ердоган приступить до виконання своїх обов'язків, оповитий хмарою сумнівів". Сказали "evet" ("так" – "24"). 51,3% учасників плебісциту підтримали конституційні зміни в Туреччині. 48,7% – висловили свою з ними незгоду І це лише посилить негативні тенденції, котрі у Туреччині мали місце раніше. "У 2016-му спроба перевороту виявилася настільки корисною для Ердогана, що багато хто досі ставить питання, а чи не міг він диригувати ним сам. Через кілька годин після відновлення своєї влади, він почав репресії приголомшливого масштабу, відправляючи до тюрем десятки тисяч людей і ще сотні тисяч звільняючи з університетів, судів та Збройних сил. Але ще задовго до цього перевороту в Туреччині було ув'язнено більше журналістів, аніж у будь-якій іншій країні (…). У той час, як половина країни все ще сподівається бачити Туреччину ближче до ліберального сучасного Заходу, а також сподівається на її вступ до Європейського Союзу, Ердоган розпалює націоналістичну та антизахідну риторику. Президента та його порядок денний підтримують переважно сільські та консервативні сегменти суспільства. І це є прокляттям для решти. Тим містянам, котрі прийняли секуляризм Кемаля Ататюрка, теперішню ініціативу Ердогана перетравити тяжко", – так завершує CNN велику редакційну статттю під назвою "Turkey's democracy has died" ("Турецька демократія померла"). Чималий матеріал Ердогану присвятило також канадське видання The Globe and Mail. Воно нагадало, що коли теперішнього турецького лідера було обрано вперше, його противники вбачали в ньому такого собі троянського коня – зі здатністю провалити те перетворення Туреччини на світську державу, котре мало місце протягом останніх років. "І коли у неділю на референдумі була проголошена перемога Ердогана, деякі з цих страхів втілилися у реальність (…). Конституційні зміни, за які проголосували турки, зроблять з Ердогана не так султана у стилі Османської імперії, як безстрокового президента на зразок Владіміра Путіна у Росії", – зазначає The Globe and Mail. Найбільш помітним результатом референдуму, говориться у статті, буде відчутно розділена Туреччина та остракізм, якого вона зазнає з боку своїх сусідів у Європі та на Близькому Сході. "Референдум знаменує кульмінацію останніх п'яти років, протягом яких пан Ердоган спалював мости, ретельно зведені ним під час його першого десятиліття при владі". Його репутація як об’єднувача різних верств соціуму випаровується, проти Ердогана говорить також "контрпродуктивна роль у сирійській війні", а ще "невміла спроба військового перевороту як приводу для арешту тисяч посадових осіб і ув’язнення понад 120 журналістів". Західна преса вже поховала демократію в Туреччині. Адже у президента Ердогана є звичка – кидати за грати незгодних. Зокрема, й журналістів. The Globe and Mail нагадує, що "городяни та більш освічені турки рішуче відкинули конституційні зміни; шість з восьми найбільших міст Туреччини, зокрема, Стамбул і Анкара, не забезпечили Ердогану підтримку. Ці міста спалахнули на знак протесту в неділю ввечері, і з натовпу, що заповнив вулиці Стамбулу, лунали скандування "Злодій, вбивця Ердоган". Також зміни відкинули «курди, алавіти, вірмени та інші меншини, які становлять більше п’ятої частини населення – вони рішуче сказали "ні", – пише видання. У той же час "так" сказали сільські райони, і тепер "більшість населення розглядатиме референдум як нав'язування анатолійськими турками своєї волі решті території країни". Сільська Туреччина, більш консервативна та традиціоналістська, забезпечила своєму президентові перемогу на референдумі Тим часом всім тим, що відбулося у Туреччині, вельми незадоволені в ЄС. Євросоюз закликав владу цієї країни провести ретельне розслідування щодо результатів референдуму, повідомляє британська The Guardian. Вона цитує речника президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, котрий підкреслив, що в Брюсселі дуже уважно вивчили всі повідомлення нейтральних спостерігачів відносно порушень, помічених під час референдуму. Газета нагадує, що після недільного референдуму ані Юнкер, ані голова Європейської Ради Дональд Туск не спілкувалися з Ердоганом. Натомість останнього встиг привітати президент США Дональд Трамп, котрий обговорив з ним війну в Сирії, а також методи впливу на сирійського лідера Асада. І хоча у Європейській комісії стурбовані як ситуацією з правами людини у Туреччині (що, власне, й загальмувало її вступ до ЄС), а також намірами Ердогана відновити смертну кару, там все ж сподіваються, що «Туреччина наблизиться до ЄС і не стане надто швидко і далеко відходити від нас", – пише The Guardian. УкрЗМІ: гірше не буде А тим часом, поки західні медіа оплакують демократію у Туреччині, українські журналісти сповнені оптимізму щодо подальших відносин наших країн. Не всі, щоправда, але більшість вважає, що негативних наслідків для України від турецького референдуму чекати не доводиться. "На відносини з Україною це ніяк не вплине, щонайменше протягом найближчих півроку. Для нас зараз важливо не втручатися у внутрішньополітичні справи Туреччини. Це спровокує різку реакцію Анкари, а Київ зацікавлений у вигідних торгово-економічних відносинах", – коментує експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики Володимир Воля, якого цитує "Обозреватель". Головне, каже Воля, аби позиція Туреччини щодо анексії Криму лишалася незмінною. За це якраз можна не переживати, переконаний уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Чи позначиться зміцнення влади Ердогана на кримському питанні? Думаю, позиція Туреччини щодо Криму не зміниться. Ердоган чітко висловився на підтримку територіальної цілісності України, підкреслив, що постійно буде підтримувати право кримських татар на звільнення своєї землі. Так що в цьому плані я ніяких змін в найближчому майбутньому не передбачаю, – зазначив Джемілєв в інтерв'ю виданню "Гордон". "На зустрічі з Порошенком і Гройсманом Ердоган сказав, що економіка – це одне, політика – зовсім інше. Тобто Туреччина буде підтримувати економічні відносини з Росією, але в політичному аспекті позиція Туреччини чітка: територіальна цілісність України ніякому перегляду не підлягає", – сказав Джемілєв. При цьому, додав він, "Росія буде активно підтримувати відносини з Туреччиною навіть на шкоду власній економіці, щоб утримати її ближче до себе. Москва буде робити Анкарі дуже вигідні економічні пропозиції, і Туреччина навряд чи відмовиться. Але зовнішня політика Ердогана з підтримки України залишиться незмінною. У цьому в мене сумнівів немає". "Подивіться, скільки Туреччина інвестувала в Україну, в ісламську кримськотатарську спільноту. А якби при владі була якась інша сила, а не Ердоган, то, можливо, питання допомоги кримським татарам для турків не були б важливими", – говорить голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету "Острозька академія", сходознавець Михайло Якубович, спілкуючись із виданням "Главком". Для України і конкретно для кримських татар збереження Ердогана при владі – це продовження тієї політики, яку ми маємо зараз. Бо в особі Ердогана, як не крути, у нас є умовний союзник. Ті кроки, які Туреччина завжди робила для кримських татар, були, в принципі, досить адекватними. Ердоган, позиціонуючи себе як тюркський лідер, можливо, ще більш посилить цю підтримку. Тому, можливо, з цього буде якась вигода, – припускає Якубович. Відповідаючи на питання про те, як має себе позиціонувати Україна в умовах, коли демократичний світ засуджує турецький референдум, Якубович зауважив таке. "Це велика проблема, оскільки якось реагувати таки потрібно. Не так давно стало відомо, що Ердоган зібрався в Україну. А він любить показово ображатися, Туреччина любить жорсткі висловлювання, у них в політичній культурі це прийнято. Так от, Україна мала би зважити всі за і проти, тобто висловити свою позицію, але не переходити меж втручання (у внутрішні справи). Щодо фактів фальсифікацій, про які заявляють опоненти розширення Конституції, то їх ще треба довести. Ясно, що можна висловити занепокоєння щодо окремих речей, але займати однозначно критичну позицію не варто. Цього ніхто і не робитиме", – додав експерт. І все-таки Україна може бути мимоволі втягнути у той остракізм, якому піддаватимуть Туреччину у Євросоюзі – зокрема, через ідею Ердогана відновити в країні смертну кару. "Найімовірніше, ситуація між Туреччиною і ЄС погіршуватиметься. Хоча турецький міністр закордонних справ запевнив, що країна продовжить курс на євроінтеграцію, але, зважаючи на попередні заяви МЗС Туреччини про те, що Німеччина – це фашисти, важко зрозуміти, яким чином вони знаходитимуть спільну мову з європейськими партнерами", – пише в авторській колонці на сайті ТСН Богдан Яременко, голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ". І продовжує: "Туреччина і Україна є членами Ради Європи, в рамках якої і була скасована смертна кара. До того ж, відповідно до угоди про асоціацію з ЄС, ми зобов'язані проводити когерентну зовнішню політику з країнами Європейського Союзу. Тому Україні доведеться реагувати на погрози з боку турецької влади відновити смертну кару. І якщо негативних наслідків цього референдуму для України одразу не буде, то в перспективі можуть виникнути достатньо складні моменти між зовнішньополітичними відомствами, які вплинуть і на загальну атмосферу відносин між країнами". Одначе не все так погано, адже "на Заході немає єдиної позиції щодо референдуму в Туреччині. У Європі кажуть, що референдум не відповідає нормам, і це, очевидно, закриє для країни можливість вести переговори про перспективи членства в ЄС. А в Сполучених Штатах Трамп привітав Ердогана з результатами референдуму. У США пріоритет зовнішньої політики має президент, тому привітання Трампа – це автоматично привітання від усієї країни", – акцентує на сайті "Новое время" політолог Сергій Таран. Ердогана з новими повноваженнями привітав Трамп, а це "автоматично привітання від усієї Америки", зазначає політолог Сергій Таран. Колаж видання Тrend Таран також звертає увагу на таке: "Основне питання, яке ми повинні ставити в Україні – це не розвиток демократії в будь-якій країні, а те, наскільки ця країна геополітично працює з нами або проти нас. Ми завжди дуже уважно ставимося до позиції Китаю в Раді Безпеки ООН, оскільки розуміємо, що позиція цієї країни може бути важливою для голосування Радою Безпеки по нашим питанням. І при цьому якось мало звертаємо увагу на рівень демократії в Китаї. З Туреччиною – абсолютно аналогічна ситуація, тут нічого не потрібно вигадувати. Лише розуміти, наскільки інтереси Туреччини збігаються з нашими інтересами. І виходить так, що позиція Туреччини за останні роки є ну точно не проросійською. Інтереси Анкари і Москви в регіоні не збігаються. У нас же з турками інтереси дуже часто збігаються, тому що Росія намагається бути монополістом сили в регіоні, а Туреччина в цьому заважає. Тому опосередковано допомагає нашим інтересам. Звичайно, це не означає, що дружба України і Туреччини – назавжди, такого в геополітиці не буває. Але принаймні у наших країн більше спільних інтересів, аніж різних". Завершити цю тему на мажорній ноті дає змогу повідомлення від прес-служби Президента Порошенка. Глава України провів телефонну розмову зі своїм турецьким колегою і подякував йому за підтримку незалежності та територіальної цілісності України. Також лідери країн "наголосили на важливості проведення в Києві Шостого засідання Стратегічної ради високого рівня" і торкнулися "питання регіонального та міжнародного порядку денного, зокрема щодо розвитку ситуації в Сирії", – додає агентство "Ліга". Отже, все буде добре?..