Все комментарии СОБИРАЕМ ВСЕ - ВЫДЕЛЯЕМ ГЛАВНОЕ Все комментарии

Инвесторы: реформы пошли не так и не туда

16 марта 2012 г.
Представители иностранных компаний, работающих в Украине, и с одной стороны, опираются на стандарты ведения бизнеса в развитых странах, а с другой - хорошо знакомы с украинскими реалиями, считают, что за два года президентства Виктора Януковича его программа реформ далека от осуществления, а сами реформы пошли "не так и не туда".
Представники іноземних компаній, що працюють в Україні, і з одного боку, спираються на стандарти ведення бізнесу у розвинених країнах, а з іншого - добре знайомі із українськими реаліями, вважають, що за два роки президентства Віктора Януковича його програма реформ є далекою від здійснення, а самі реформи пішли "не так і не туди". Минулі "плюси" "Головна частина "плюсів" відбулася у 2010 році, коли новий уряд під великим зовнішнім тиском зробив перші позитивні кроки щодо стабілізації фіскальної ситуації, розпочав деякі реформи. Інвестиційна спільнота сприйняла це із великою надією. Але далі, на жаль, ми побачили гальмування цього процесу. І почалося це із Податкового кодексу, який виявився в цілому невдалим. У 2011 році ми побачили негативні зміни, що стосуються корупції, не побачили прогресу у дерегуляції, анонсованої на початку того року першим віце-прем’єром Клюєвим", - заявив під час дискусії, організованої Європейською бізнес асоціацією, Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital. На підтвердження своїх слів він навів дані останнього дослідження Міжнародної фінансової корпорації, згідно із яким у 2011 році компанії, що працюють в Україні, були змушені давати хабарі у сумі до 10% своїх доходів, тоді як у 2008 році ця частка становила 6%. Скритикував найбільш розрекламовану урядову реформу - новий Податковий кодекс - і партнер аудиторської компанії Ernst&Young Володимир Котенко: "Я би навіть не називав його реформою, незважаючи на наявність зовнішніх ознак. Дійсно, кількість податків суттєво скоротилася, але за відчуттями і відгуками, ця реформа покращення не принесла, більше того, новий Податковий кодекс критикують за архаїзм, це просто компіляція підходів, що вже існували. Цей документ нічого нового не привніс у податкову сферу і не вирішив тих проблем, що були у цій сфері завжди: це і ухиляння великої кількості членів суспільства від оподаткування, небажання сплачувати податки напряму, проблеми, пов’язані із важким адмініструванням податків. Все це залишилося, і вилилося у найнижчий індекс інвестиційної привабливості", - вважає партнер Ernst&Young. Теперішні "мінуси" Те, що українська влада навіть не робить спроби розширити податкову базу, і залучити до сплати податків більшу кількість учасників ринку, називає найбільшою проблемою економіки України і Джок Мендоза-Вілсон, директор із зв’язків з іноземними інвесторами System Capital Managenent, фінансово-промислової групи, що належить найбагатшому українцю і депутату від Партії регіонів Ринату Ахметову. А саме від цього на думку, пана Мендози, походить і неможливість фінансування таких важливих для своєї держави галузей, як інфраструктура, медицина, освіта чи транспорт. Знайти кошти на ці витрати неможливо, "допоки держава не збільшить бюджетні доходи від податків, але користуючись легальними методами і розширюючи саму базу оподаткування як компаній, так і громадян", - вважає представник SCM. Утім, один із керівників компанії, яку вважають чи не найбільш наближеної до чинної влади, також досить критично оцінює результати її діяльності впродовж двох років: "Я би погодився із тим, що початок був досить непоганим. Це і новий Податковий кодекс, і зміни у регулюванні будівельної галузі, і активізація у підготовці до Євро 2012, і робота над угодою про зону вільної торгівлі із ЄС, і, нарешті, у лютому минулого року, підписання угоди щодо приєднання до Європейського енергетичного співтовариства. І, якби ми з вами говорили рік тому, то, напевне, поставили б українській владі оцінку С+. Але приблизно рік тому, здається, реформи пішли кудись не туди. Гадаю, у 2011 ми вже не бачили тієї швидкості та відданості реформам, яку спостерігали у 2010. Два роки тому казали, що для реформ потрібна політична стабільність, і її було створено. Проте рік тому в Україні почали з’являтися політичні ризики. Фундаментальні економічні показники були нормальними, але репутація почала погіршуватися, що і призвело до зупинки реформ та погіршення міжнародного іміджу", - каже Джок Мендоза-Вілсон. Що робити Аби виправити ситуацію, іноземні інвестори радять українському президентові вдатися принаймні до трьох кроків у внутрішній та зовнішній політиці. "Із внутрішньополітичних питань це корупція, дерегуляція і верховенство права. Без поступу у цих трьох напрямках інвестиційний клімат не покращиться, і ті цілі, що їх український президент ставив на початку свого терміну, - увійти у Велику двадцятку до 2020 року чи збільшити населення України до 50 мільйонів, - ніяк не вдасться досягти", - каже генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала. Серед зовнішньополітичних пріоритетів він називає "підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС (прогрес був значним, але за останній рік все було втрачено, і нині стосунки із Євросоюзом повернулися туди, де вони і були раніше), відновити спіпрацю із МВФ (фонд не вимагає нічого такого, чого б Україні не треба було робити самій), і побудувати прагматичні стосунки із одним з найбільних зовнішньоторгівельних партнерів, Росією (на моє здивування, сподівання на те, що коли псуються стосунки із ЄС, то вони хоч би із Росією покращилися б, не виправдалися). Газовий договір і доступ українського експорту на рсоійський ринок будуть дуже серйозним фактором для багатьох українських компаній найближчим часом".